Село Веселе вперше згадується в офіційних списках Харківської єпархії Філарета. По перепису 1724 року в селі було 128 дворів. Воно належало Єлизаветі Петрівні. У 1728 році при Покровському храмі Веселого налічувалося прихожан чоловічої статі 332 (жінки до уваги не бралися).

За архівними даними у  1906 р. на території с.Веселе була відкрита церковно-приходська школа.

У цьому ж році на посаді члена Благочинної Ради був затверджений священник Бородаєв Олександр, який одночасно був і вчителем.  У 1918 р. директором Веселівської школи став Раєвський Віктор Іванович, якого було переведено з Циркунівської школи.

Перша 7-річна школа у Харківському районі була відкрита в лютому 1928 року, а вже в 1929 році – у Веселому. До 1941 р.  школа була і середньою.  Приміщення школи було просторе, двоповерхове. У роки війни фашисти розмістили у ньому склад, свій шпиталь та утримували молодь перед відправкою на примусові роботи до Німеччини. У 1943 році школа була зруйнована. Вибухівку закладали двічі, бо першого разу постраждали лише внутрішні стіни будівлі. У серпні 1943 року було звільнено с.Веселе від німецько-фашистських загарбників. У перші ж дні після звільнення у селі почала працювати 7-річна школа. Директором її в той час був Семененко Максим Сергійович. 16 жовтня 1944 року на посаду вчителя Веселівської 7-річної школи була призначена Манзенко Тетяна Дмитрівна. Школа розміщалася у 2 приміщеннях: будинок сьогоднішньої ветлікарні та попівському будинку (до сьогодні він не зберігся). Дітей у класах було багато, тому цих приміщень не вистачало і заняття проводили в будинках селян, а в сел. Радгоспне та с.Нескучне працювали початкові школи. Вони були малокомплектними – один учитель навчав одразу 3 класи. За період свого існування школа сел..Радгоспного розміщалася в двох приміщеннях: старому – одноповерховому і новому – двоповерховому. У новому приміщенні школа розташовувалася на другому поверсі.

Як 7-річна, школа існувала до 1951 р. за цей час тут змінилося 2 директора: Діхтярь Андрій Кузьмич та Семененко Григорій Трохимович.

Перший післявоєнний випуск 10 класу відбувся у 1954 р.

З 1951 по 1959 р. школа була середньою, її очолював директор – Силін Олексій Іванович.

З 1959 р. директором школи став Шевченко Микола Хомич. У 1960 р. було добудовано нове приміщення на 3 класні кімнати (нині там розміщається Веселівська сільська рада).

З грудня 1966 року розпочалася пошукова робота щодо історії подвигу Героя Радянського Союзу Володимира Камсаговича Харазія, абхазця, який у травні 1942 р. у бою за с.Веселе  підбив 8 німецьких танків і загинув сам. Ця робота була організована ініціативними вчителями історії та географії Шевченко Зоєю Павлівною, Заїченко Євгенією Павлівною та Даровик Галиною Григорівною. Учителям  допомагала секретар Веселівської сільської ради Под’яконова Зінаїда Михайлівна. Активну пошукову роботу вели червоні слідопити школи, особливо відзначилася Воропай Зоя. З того часу і зав’язалася тісна дружба між учнями школи та громадськістю Абхазії і рідними В.Харазія, яка триває і по сьогоднішній день.

Протягом 20 років (з 1959 по 1979 р.р.) діти здобували у Веселівській школі 8-річну освіту. У 1978-1979 р.р. за ініціативи голови Веселівської сільської ради Безсонової Світлани Матвіївни, директора радгосаупу „Липці” Мостового Бориса Дмитровича та директора школи Шевченка Миколи Хомича розпочалося будівництво нової школи та робота по реорганізації 8-річної школи в середню. З 1979 р. по сьогоднішній день середня школа знаходиться в приміщенні школи, побудованої за проектом 8-річної. У тому ж році перестали існувати початкові школи селища Радгоспне та с.Нескучне. Дітей з них та  хутора Зелений возять на навчання до нової школи і зараз. З 1988 по 2003 рр. директором школи був Ожго Віталій Вікторович, а з серпня 2003 року її очолював випускник Веселівської школи 1993 року  Каменєв Юрій Миколайович. З 2014 року директором школи є Моргунова Тетяна Миколаївна.

В  2021 році школа перейменована в Комунальний заклад "Веселівський ліцей Липецької сільської ради Харківського району Харківської області" ( директор - Моргунова Т.М.).